— Здається, ми відхилилися вбік від того, з чого почав Ларк, — сказав учитель.
— Пуна запитала неточно, — підвівся опасистий чорночубий юнак.
Він оглянувся на товаришів, більшість яких підняла руки, мало не підскакуючи з нетерплячки.
— Чи слід розуміти так, що нинішній розвиток суспільства- неодмінно або перехід у вищу, комуністичну, форму, або загальна загибель? І нічого іншого? — провадив він далі.
— Формулювання неправильне, Кімі, — заперечив учитель. — Не можна прирівнювати процес суспільного розвитку до двох шальок терезів. Серед відомих нам по Кільцю цивілізацій існують випадки швидкого й легкого переходу до вищого, комуністичного, суспільства. Ми щойно говорили про самознищення роз’єднаного світу, який досяг високого рівня наукового і технічного пізнання. Бували періоди тривалої паніки, згубних війн, що відкидали людство деяких планет назад, до злиднів і здичавіння. Починалося нове сходження, нова боротьба — і так кілька разів, аж поки продуктивні сили планети виснажувались і технічно деградували. Цю деградацію нащадкам доводилось виправляти віками, незважаючи на безмежну могутність вищої суспільної форми й поміч розуму Великого Кільця.
— Але й тут прихід цієї форми комуністичного суспільства був неминучий?
— Авжеж!
— Тоді я неправильно поставив питання, — після паузи сказав Кімі. — Чи відомі випадки, коли людство на якійсь іншій планеті досягало високого рівня науки, техніки, продуктивних сил, але не ставало комуністичним і не гинуло від нищівних сил передчасного пізнання? Чи багато таких винятків із загального закону розвитку, який, коли він загальний, повинен їх мати?